Сьогодні важко переоцінити внесок, який роблять наші волонтери. У День вдячності волонтерам особливо хочеться підкреслити, що це люди, чия відданість справі та самопожертва стали невід’ємною частиною нашої спільної стійкості.
Щодня вони організовують масштабні збори коштів, знаходять і доставляють найнеобхідніше обладнання, плетуть маскувальні сітки, шиють амуніцію та виготовляють технічні засоби. На їхніх плечах лежить турбота про значну частину тих, хто найбільше потребує допомоги. Вони стали опорою для тисяч внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток, а також розрадою для людей похилого віку та малозабезпечених родин.
Особливо відчутною ця сила стала в Ірпені. Коли місто оговтувалося після деокупації, саме волонтери стали тими, хто першим простягнув руку допомоги: розчищали вулиці від завалів, повертали затишок у понівечені двори.
Я вдячний кожному, хто присвячує себе волонтерській діяльності. Дякую за титанічну працю, силу духу та небайдужість.
