18 травня 1944 року розпочалася одна з найтрагічніших сторінок в історії кримських татар. Упродовж кількох днів радянська влада насильно виселила з рідного Криму понад 200 тисяч людей. Формальним виправданням стали безпідставні звинувачення у нібито масовій зраді та колабораціонізмі під час нацистської окупації.
Людей вивозили у товарних вагонах у важких і нелюдських умовах. Багато хто не витримав дороги та перших років вигнання, коли боротьба за виживання стала щоденною реальністю.
Попри десятиліття репресій, заборон і спроб стерти культуру та ідентичність, кримськотатарський народ вистояв. Він зберіг свою мову, традиції та пам’ять і згодом повернувся на рідну землю.
У 2015 році Верховна Рада України визнала ці події геноцидом кримськотатарського народу. Це рішення згодом підтримали й парламенти низки демократичних держав світу.
На знак солідарності та вшанування пам’яті всіх тих, хто не пережив депортацію, Ірпінська громада приспустила небесно-блакитне полотнище із золотою «тарак-тамгою» у верхньому лівому куті – прапор кримських татар.
Нагадаю, що вперше офіційне підняття прапора кримськотатарського народу в Ірпені відбулося 22 серпня 2023 року з ініціативи Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Таміли Ташевої, яка є справжнім другом Ірпінської громади. Відтоді прапор майорить на Центральній площі міста як символ солідарності, пам’яті та незламності. Він залишатиметься тут до повної деокупації Криму.