Сьогодні на стінах Ірпінського ліцею №3 відкрили меморіальні дошки на честь ще двох наших Героїв — Миколи Шурабури та Богдана Іванова.
Це місце пам’ятає їх зовсім юними, звичайними ірпінськими хлопцями з великими планами і мріями на майбутнє. Відтепер їхні імена назавжди закарбовані тут як імена тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Микола Шурабура був щирою і небайдужою людиною. Любив подорожі, природу, багато читав і завжди приходив на допомогу іншим. У перші дні повномасштабного вторгнення без вагань став на захист країни. Загинув під час виконання бойового завдання, обороняючи Київ.
Богдан Іванов — молодий, відкритий, відповідальний. Надійний друг і товариш. Служив у Збройних силах України, воював на сході, зокрема на Донеччині. Загинув у 2025 році. Йому назавжди 26.
З особливою теплотою згадувала сьогодні Миколу і Богдана їхня вчителька біології Валентина Павлівна Гончаренко. Для неї вони назавжди залишаться її добрими і світлими учнями.
Разом із родинами, педагогами та учнями ліцею хвилиною мовчання вшанували Миколу, Богдана і всіх, хто віддав життя за Україну. Поклали квіти до меморіальних дошок як знак вдячності і шани.
Щиро дякую родинам наших Героїв за виховання, силу і витримку. Розділяємо ваш біль і пам’ятаємо разом із вами.Сьогодні на стінах Ірпінського ліцею №3 відкрили меморіальні дошки на честь ще двох наших Героїв — Миколи Шурабури та Богдана Іванова.
Це місце пам’ятає їх зовсім юними, звичайними ірпінськими хлопцями з великими планами і мріями на майбутнє. Відтепер їхні імена назавжди закарбовані тут як імена тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Микола Шурабура був щирою і небайдужою людиною. Любив подорожі, природу, багато читав і завжди приходив на допомогу іншим. У перші дні повномасштабного вторгнення без вагань став на захист країни. Загинув під час виконання бойового завдання, обороняючи Київ.
Богдан Іванов — молодий, відкритий, відповідальний. Надійний друг і товариш. Служив у Збройних силах України, воював на сході, зокрема на Донеччині. Загинув у 2025 році. Йому назавжди 26.
З особливою теплотою згадувала сьогодні Миколу і Богдана їхня вчителька біології Валентина Павлівна Гончаренко. Для неї вони назавжди залишаться її добрими і світлими учнями.
Разом із родинами, педагогами та учнями ліцею хвилиною мовчання вшанували Миколу, Богдана і всіх, хто віддав життя за Україну. Поклали квіти до меморіальних дошок як знак вдячності і шани.
Щиро дякую родинам наших Героїв за виховання, силу і витримку. Розділяємо ваш біль і пам’ятаємо разом із вами.
