Війна залишає по собі не лише спогади. Вона змінює життя назавжди, перевіряючи міць характеру.
Сергій, ветеран російсько-української війни:
«Коли почалася війна, я був у Латвії. Приїхав у свій батальйон ТРО. Провоювали під Гуляйполе півтора роки, потім під Сумами, потім я списався по хворобі».
Сергій, ветеран російсько-української війни:
«На початку я не міг усвідомити, що я вже списаний. Я знав, що в мене є дружина, є діти. Донька у 8 клас ходить».
Микита Шатілін, очільник Управління з питань ветеранської політики ІМР, ветеран російсько-української війни:
«Хтось ушкоджений, хтось більш ушкоджений, хтось менше ушкоджений. Але ми всі живі і можемо дихати відносно вільним повітрям завдяки нашим захисникам. Завдяки нам, завдяки тому, що ми зробили».
Попри біль, втрати та поранення вони продовжують жити. Шукають нові сенси, відновлюються і рухаються вперед. Саме про таку внутрішню силурозповідає фільм «Друге дихання».
Перегляд організували в Ірпінській міській раді. Зібралося понад півсотні людей. Ветерани, ветеранкита родини загиблих захисників. Серед гостей — і головний герой фільму, ветеран Олександр Міхов.
Олександр Міхов, «Рагнар», ветеран російсько-української війни, герой фільму «Друге дихання»:
«У травні 2023 року я наступив на міну. Отримав травму – ампутацію правої нижньої кінцівки. Після цього я проходив шлях лікування, злазив з наркотиків, реабілітації. Потім протезування. Увесь цей час намагався займатися спортом. Не втрачати свою силу, як фізично, так і морально».
Документальна стрічка розповідає історії п’ятьох українських ветеранів, які зазнали тяжких поранень, зокрема ампутацій. Проте це не зламало їх. Навпаки — стало початком нового шляху. Разом вони здійснили сходження на найвищу вершину Африки — гору Кіліманджаро.
Для Олександра Міхова цей фільм — не просто спогад. Це доказ того, що навіть після найважчих випробувань можна знайти своє друге дихання.
Олександр Міхов, «Рагнар», ветеран російсько-української війни, герой фільму «Друге дихання»:
«Я, мабуть, восьмий чи девʼятий раз його вже дивлюся. Кожен раз у мене мурахи по тілу. Я дивлюся на цю гору, я її дуже поважаю і запамʼятаю навсе життя. Це було дуже класно, і в ту мить я був дуже щасливим».
Василь, «Ірпінь», ветеран російсько-української війни:
«Таке відчуття, що в них двигун. Що вони своєю енергією, своїм натхненням, своїм бажанням дають цей приклад. Чесно, без слів».
Галина, мешканка Ірпеня:
«Цей фільм він піднімає все. І ти розумієш, що наскільки ти плачеш про свої проблеми, кажеш, що там щось важко. Та це дрібниці проти того, що зробили ці люди, ці хлопці, ця дівчина. Наскільки в них сила волі. Вони змогли перемогти всі свої страхи внутрішні, які були в них. Їм болить, а вони мовчать. Вони йдуть».
«Друге дихання» — це не лише про силу духу, яка допомагає долати біль і страх. Це приклад, який надихає кожного з нас.
Олександр Пащинський, перший заступник Ірпінського міського голови:
«У мене у самого йшли трохи мурахи по тілу. Тому що це подвиг тих хлопців, які отримали вже пошкодження. Вони через свій біль, через боротьбу з самими собою, йшли на такі висоти. Вражає цей подвиг. Тому що не кожен може так».
Перегляд фільму організували Управління з питань ветеранів, відділ культури та Ірпінський ветеранський простір.