У 40-ві роковини Чорнобильської катастрофи, ірпінці зібралися біля пам’ятника Володимиру Правику, щоб вшанувати пам’ять жертв трагедії та віддати шану тим, хто ціною власного життя зупиняв невидиму загрозу.
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття залишила слід у долях тисяч людей, показала ціну людської помилки і силу людського духу.
У перші години після вибуху саме пожежники прийняли на себе найважчий удар. Серед них був 23-річний лейтенант Володимир Правик. У знак шани до його подвигу в Ірпені у 1988 році встановили пам’ятник, а після реконструкції парку у 2014 році цей простір отримав його ім’я, назавжди закріпивши пам’ять про Героя в історії міста.
До ліквідації наслідків катастрофи долучилися й ірпінські пожежники. Перебуваючи за сто кілометрів від епіцентру трагедії, вони одними з перших отримали сигнал тривоги і вже близько пів на третю ночі вирушили на допомогу своїм колегам у Прип’ять, усвідомлюючи небезпеку, але залишаючись вірними своєму обов’язку.
Ірпінь став новим домом для людей, яких катастрофа змусила залишити рідні місця. У 1986 році з Чорнобильської зони було евакуйовано понад 115 тисяч осіб, і частину з них прийняло наше місто. Спочатку їх розселили в будинках відпочинку «Перемога» і «Дубки», а згодом понад 300 родин отримали тут житло і можливість розпочати нове життя. Серед цих родин були й батьки Володимира Правика.
Ми з вдячністю згадуємо всіх, хто виконав свій обов’язок перед людьми і державою, і з особливою повагою схиляємо голови перед батьками, які виховали Героїв.
